До лав ЗСУ Андрій Моторний вступив у січні 2024 року. На фронті він служив оператором відділення радіоелектронної боротьби з безпілотниками. Його життя обірвалося 2 січня під час несення добового чергування у Херсоні. Десятки містян 11 січня проводжали воїна в останню путь.
Близько трьох десятиліть життя Андрія були пов’язані з шахтоуправлінням АМКР. Сюди він прийшов ще молодим хлопцем після технікуму. Починав слюсарем-ремонтником. Лагодив рухомий склад, вагони, електровози, редуктори та інш. Згодом здобув вищу освіту і став механіком цеху.
Колеги згадували його як фахівця, якому можна було довірити найскладніші ділянки роботи.
«Дуже гарний працівник був. Добра, щира людина, дуже сумуємо. Кидали його на самі важкі ділянки. Він завжди справлявся. Міг і на крані попрацювати і станок полагодити», – розповів начальник дільниці з ремонту шахтного устаткування Андрій Лашкул.
Після себе він залишив двох синів: один нині захищає Україну зі зброєю в руках.
Вічна пам’ять і шана Герою.
Нагадаємо, раніше ми писали, що Кривий Ріг у скорботі за Наталією Бардюжою.
