16 лютого 1986 року в селі Червоне Озеро народився Володимир СУСКА. Після закінчення 11 класу Володимир вступив на навчання до будівельного технікуму у Кривому Розі
В цей час він проживав в родині своєї тьоті Лариси.
Навчався він завжди успішно і технікум закінчив з червоним дипломом.
За порадою тітки, в якої він мешкав і яка працювала в міліції, пішов працювати в правоохоронні органи, заочно вчився на Криворізькому факультеті ДУВС.
Працював оперуповноваженим у відділі розслідувань, заочно закінчив університет. Вступив до магістратури Національної академії внутрішніх справ в Києві.
Тривалий час Володимир Суска працював оперуповноваженим у відділі кримінальних правопорушень в Саксаганському відділі міліції міста Кривий Ріг.
З часом Володимир зустрів своє кохання — Тетяну. Почали жити сім’єю. Коли у 2015 році почалася реформа української міліції і всім співробітникам пропонували пройти переатестацію кадрів, Володимир вирішив, що спокій коханої жінки для нього важливіший. І звільнився з роботи.
З дружиною започаткували власну справу — вирощування квітів, розсади та саджанців декоративних культур. Чоловік з головою поринув в нову роботу: вивчав потреби рослин, технології їх вирощування, освоїв щеплення.
Від перших днів повномасштабного вторгнення Володя з Тетяною стали допомагати місцевим територіальним бригадам в Кривому Розі. Доставляли будівельні матеріали для будівництва блокпостів, інструменти тощо.
Дружині Володя сказав, що він вдома сидіти не збирається, також візьме зброю до рук. Вони продали квіти, які вирощували до 8 березня і вже 11 березня 2022 року став бійцем 129-ї бригади ТРО 235 окремого батальйону, навідником протитанкового батальйону.
Отримав позивний «Монах».
Воював спочатку на Запорізькому напрямку, далі на Херсонському.
Після чого підрозділ перекинули на Донбас.
5 травня 2024 року християни святкували Великдень. Для Володимира Суски та чотирьох його побратимів цей день став останнім в житті.
Сталося це поблизу села Новокалинівка Донецької області. Вони були на машині і прикривали відхід іншої групи. В кузові машини знаходилися міни та снаряди. Досить багато. Ворог влучив прямо в автівку.
Загинули всі миттєво. Кілька годин детонували боєприпаси з тієї автівки. Підійти, щоб евакуювати тіла побратими не мали можливості. Пізніше вдалося забрати їхні тіла, хоча ворог знаходився всього в 25 метрах. Але вони сильно обгоріли. Труднощі виникли з ідентифікацією. Володю ідентифікували останнім, тільки через півтора року після загибелі.
Похований Володимир Суска в місті Кривий Ріг.
Нагороджений Золотим Хрестом, Комбатантським хрестом, медаллю «Незламним героям російсько-української війни», відзнаками «Незламного Героя», «За заслуги перед містом Кривий Ріг» ІІІ ступеня.
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
