Кривий Ріг продовжує закарбовувати навіки пам'ять містян, які віддали свої життя задля незалежності України. Сьогодні у гімназії №58 відкрили меморіальні дошки одразу трьом випускникам.
Вячеслав Соломко за мирного життя мріяв стати будівельником. Однак, від 2018 року рушив на військовий шлях. У складі Криворізької 17-ої окремої танкової бригади у той час служив у зоні проведення АТО/ООС. Як тільки розпочалося повномасштабне вторгнення, знову долучився до 17-ої ОТБр. Воював у Лисичанську та Бахмуті, потім на Херсонщині. Загинув 7 жовтня 2022 року у Новокам’янці, Бериславського району. У криворіжця низка нагород за часів АТО/ООС. Він нагороджений медаллю «Незламним».
«За життя він був дуже сором'язливим, спокійним хлопчиком. Мамин синок був. Але при цьому він займався боксом, плаванням, танцями. Дуже такий був компанійський, але дуже спокійний, сором'язливий. До початку повномасштабної війни працював за кордоном. Коли вона почалася, вирішив повернутися в Україну. Тоді хлопці масово поверталися додому захищати Україну, захищати свій рідний дім», — говорить Оксана, рідна тітка Вячеслава.
Сергій Шмергальський отримав вищу освіту у Гірничому інституті. Багато часу присвятив робітничим професіям. Мав двох синів та донечку. Мріяв виховувати онуків. До військової служби долучився у серпні 2022 року. Виконував задачі у якості старшого лейтенанта на Харківському, Луганському, Донецькому напрямках. Загинув на Запорізькому відтинку фронту, поблизу Новодарівки. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
«Він був дуже мирною людиною. Він був будівельником за фахом і по життю. В нього були золоті руки, він все робив своїми руками, працював. Він мій рідний брат, для мене він рідна близька людина», — додала Світлана, рідна сестра Сергія.
Євген Леміш пропрацював будівельником. Разом з дружиною виховував донечку. На фронт потрапив восени 2023 року. Бився проти окупантів на Бахмутському та Запорізькому напрямках. 4 грудня того ж року Євген загинув у Новомихайлівці Донецької області. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
«Був дуже гарною людиною, гарною дитиною, дуже добрим, завжди відгукувався. Завжди допомагав усім близьким, ніколи нікому не відмовляв. Був гарним батьком. Ми дуже ним пишаємося. Сумнівів у нього не було, йти чи не йти», — говорить мама Євгена, Лариса.
Вічна пам'ять Героям! Вклоняємося за подвиги!
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Кривому Розі попрощалися з воїном Андрієм Родченком.
