Як розповідає в Кривому Розі «Військова частина 3011 НГУ», до початку повномасштабної війни Ярослав був звичайним цивільним — інженером-технологом із досвідом роботи на виробництві та в харчовій промисловості
Тепер він — військовослужбовець Національної гвардії України, боєць мобільної вогневої групи, який захищає небо над містом, де зростає його шестирічна донька.
Ярослав мав серйозні підстави залишитися вдома, але не міг стояти осторонь. До того, як приєднався до війська, він разом із дружиною волонтерив: возили теплі речі, їжу, допомагали військовим, які потребували підтримки.
«Ми робили все, що могли, — розповідає він. — Знали, що хлопцям на передовій набагато важче, ніж нам удома».
Ярослав уважно стежив, де може бути найкориснішим, і дочекався, поки дружина вийде з декрету, щоб ухвалити рішення про службу.
«Я не можу сидіти вдома, коли в країні війна. Хочу бути поруч із тими, хто боронить Україну», — сказав він дружині.
На початку 2024 року Ярослав доєднався до Нацгвардії, пройшов підготовку та почав виконувати завдання водія у складі мобільної вогневої групи.
За словами військового, його обов’язки не обмежуються керуванням.
У мобільній групі він фактично є «очима» підрозділу.
Завдання бійця — виявити ворожий об’єкт у нічному небі, вказати на нього, а потім супроводжувати ціль, поки кулеметник не вразить її.
«Я не просто водій. Без моєї участі з цілевказання коефіцієнт корисної дії буде дуже малим. Тож звичайна професія водія кардинально відрізняється від водія мобільної вогневої групи. Це складна, небезпечна і високотехнологічна робота, що вимагає холодного розрахунку. Це особлива відповідальність — ми захищаємо своє місто та мирних жителів», — відзначає гвардієць.
За словами бійця, ворог постійно змінює тактику:
«Спочатку це були просто бляшанки білого кольору. Вони літали низько, майже цілодобово. Тепер ворог фарбує “шахеди” у чорний колір, вони з’являються переважно вночі, а останнім часом — літають на великій висоті. Кожного разу доводиться шукати нові методи протидії. Ризики цієї служби величезні — як для підрозділу, так і для населених пунктів: ворожі цілі можуть завдати значних збитків цивільній та критичній інфраструктурі. Коли вражено чергову ворожу ціль — емоції зашкалюють».
Після додаткового навчання він став ще й оператором FPV-дронів і постійно вдосконалює свої навички разом із побратимами. У війську Ярослав знайшов справжніх однодумців.
Вони тренуються разом, літаючи на FPV-дронах і постійно ускладнюючи завдання.
Дружина повністю його підтримує: «Вона знає, де я перебуваю, що роблю і для чого це роблю».
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
