Бригадир доменного цеху №1 «АрселорМіттал Кривий Ріг», професіонал, який пройшов шлях від машиніста до бригадира відповідального за подачу сировини на печі, змінив робочу робу на військовий піксель. Хоча й міг залишитися в тилу, завдяки бронюванню від підприємства.
Колеги, які працювали з ним пліч-о-пліч понад десять років, згадували полеглого як людину рідкісної прямоти.
«Якби усі були такими, як наш Володимир, тоді і будь-яка справа добре вдавалася б, і успіх був гарантований. Загибель Володимира стала страшною звісткою для усіх нас. Професіонал, він дуже любив справу, якою займався. У нього був життєвий принцип – завжди казати правду, якою б гіркою іноді вона не була. Погодьтесь, у нашому житті різні ситуації бувають, а Володя ніколи не «викручувався», він завжди казав все так, як є. Мав свою думку, брехати він не вмів. Важко уявити, що його більше немає з нами. Вічна пам’ять та шана нашому захиснику», – поділився спогадами про Героя старший майстер основної виробничої дільниці ДЦ № 1 Юрій Адаменко.
Поза роботою Володимир обожнював драйв. Він стрибав з тарзанки та кілька разів з парашутом, а ще – малював. Ця внутрішня відвага згодом привела його до лав захисників, де він служив водієм-електриком.
Серце криворіжця зупинилося 25 вересня 2025 року на Донеччині. Воїн загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Райське Краматорського району.
Світла пам'ять захиснику й найщиріші співчуття колегам та близьким.
Нагадаємо, раніше ми писали, що на Донеччині загинув Станіслав Брьохов.
