У жовтні-грудні минулого року ВООЗ провела в Україні дослідження вмісту транс жирів у ковбасно-мʼясних виробах, морозиві, випічці, а також фастфуді. Адже минуло три роки, відведені на зменшення їх вмісту в товарах та заміну промислових рецептур. Результати дослідження повідомив представник організації Андрій Скіпальський.
Україна у 2020 році ухвалила рішення про обмеження використання трансжирів у продуктах харчування для того, щоб зберегти здоровʼя населення. Тоді ж вирішили додавати вітаміни, мінеральні речовини та деякі інші речовини до харчових продуктів і впровадили максимально допустиму норму трансжирних кислот — не більше 2 г на 100 г загальної кількості всіх жирів у продукті. Ця норма відповідає вимогам європейського регламенту від 2019 року.
У світі вже давно вилучають промислово вироблені трансжири з продуктів харчування, оскільки саме вони підвищують ризик виникнення серцево-судинних захворювань і смерті від ішемічної хвороби серця.
«Трансжири або трансжирні кислоти — це гідрогенізовані жири, це дешевий інгредієнт, який дозволяє виробникам здешевити виробництво продукту, подовжити його термін зберігання. Трансжирні кислоти — це ненасичені жирні кислоти, вони можуть бути природними, які містяться у мʼясі, частково у молочних продуктах, і неприродними. Саме другий тип трансжирних кислот ми і таргетуємо під час спроб виключення їх із продуктів. Уже давно доведено, що саме вони підвищують ризик серцево-судинних захворювань, інсультів та інфарктів. ВООЗ має програму елімінації трансжирних кислот, є певна сертифікація країн та рекомендації, як потрібно діяти державам, аби убезпечити населення від цього фактору ризику. Адже люди, купуючи продукти, не завжди читають склад на упаковці, і не завжди можуть визначити, чи є у продукті ненасичені жирні кислоти і в якій кількості на 100 грамів продукту. Тому держава на рівні законодавства мінімізувала такий фактор ризику як трансжирні кислоти, які взагалі не дають жодної користі», — зазначив Андрій Скіпальський.
До того ж це рішення стало ще більш актуальним під час війни. З’явилися додаткові фактори ризику – люди, що не мали доступу до свіжих продуктів і харчувалися консервацією, снеками, продуктами з високим вмістом солі та цукру тощо, що значно підвищило ризики розладів харчової поведінки, виникнення, окрім серцево-судинних, ще й таких захворювань, як ожиріння, діабет, гастрит.
Досліджували склад широкого переліку продуктів: від шоколаду до обробленого мʼяса, сосисок, ковбас тощо; від заморожених круасанів, печива, сухариків, чипсів до сирного продукту, маргаринів, спредів, морозива. З вуличної їжі дослідження пройшли фалафель, круасани, піцца, паніні, тістечка.
«В межах міжнародного дослідження та у співпраці із МОЗ ми проаналізували 120 видів харчових продуктів, з них 37 не відповідають вимозі не більше 2 г трансжирів на 100 г продуктів. Тобто у 30% досліджених продуктів виявлено перевищення норми. Фактично, певна частина виробників не виконує нову норму законодавства», — розповів представник ВООЗ.
Нагадаємо, що раніше в Україні затвердили стратегію з реформи шкільного харчування.
