14 травня місто простилося з Андрієм Пінським, чоловіком, який не мав військового досвіду до великої війни, але мав переконання: він повинен бути там, де вирішується доля країни. Його шлях обірвався на рідній Дніпропетровщині, під час атаки ворожого «шахеда».
До 24 лютого Андрій будував успішну кар’єру в сфері торгівлі. У Кривому Розі був керівником відділу в «Меtrо», а пізніше він переїхав до столиці, де працював заступником керуючого у київському «Varus».
За словами колишнього колеги по «Меtrо», Юрія, Андрій був надзвичайно грамотним та розумним хлопцем, справжнім профі. Попри різницю у віці, чоловіки товаришували понад 20 років.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, він мав бронь від мобілізації, але свідомо від неї відмовився. Шлях до війська виявився довгим: Андрій оббивав пороги військкоматів у Києві та Кривому Розі. Його взяли лише у березні 2023-го.
Чоловік служив у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. За три роки служби він пройшов Донеччину, Сумщину, Курщину. Двічі отримував важкі травми, але повертався до побратимів.
Одного разу під час обстрілу зайнялася каністра й ось-ось мала вибухнути. Андрій схопив її голими руками, щоб відкинути подалі від людей. Тоді він обпік руку майже до кісток, але врятував інших. Був і перелом ноги, і довгі місяці реабілітації.
Він обожнював дітей та свого 10-річного сина. У Героя залишилися дружина, мама та брат. Під час прощання на цвинтарі мама загиблого воїна усе повторювала: «Я тебе так чекала… Так чекала…».
Світла пам'ять захиснику. Схиляємо голови разом із родиною.
Нагадаємо, раніше ми писали, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» втратив на фронті ремонтника Віталія Андрющенка.
