Життєвий шлях Дрогожилова Віктора Леонідовича розпочався 1 травня 1970 року в Кривому Розі. Доля ще в дитинстві повела його на Херсонщину, коли у 1979 році родина переїхала до села Червоний Маяк Бериславського району
Саме там пройшли його шкільні роки — від третього до восьмого класу Червономаяцької загальноосвітньої школи.
З юних літ Віктор опановував не лише навчання, а й робітничі та творчі навички. Після школи він здобув професії тракториста-водія та бджоляра, залишаючись активним учасником життя навчального закладу та не полишаючи захоплення музикою.
У доросле життя він увійшов працьовитою людиною: у 1988 році працював трактористом у радгоспі «Червоний Маяк», а згодом був призваний до строкової служби. Армійські роки провів у Сибіру, у будівельних військах.
Повернувшись додому у 1990 році, Віктор створив сім’ю. У шлюбі народилося троє дітей. Він продовжив працювати за фахом у рідному господарстві, залишаючись опорою для своєї родини та громади.
Коли Україна опинилася перед обличчям повномасштабної війни, Віктор не залишився осторонь. Він самостійно звернувся до Кропивницького ТЦК та СП, прагнучи стати на захист Батьківщини.
22-го березня 2022 року його було мобілізовано до лав Збройних Сил України.
Службу він проходив у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Рядовий Віктор Дрогожилов брав участь у важких боях на Донецькому та Херсонському напрямках, а також у районах Бахмута і Соледара, де точилися одні з найзапекліших зіткнень війни.
13-го травня 2023 року його життя трагічно обірвалося — він загинув на власному подвір’ї внаслідок ворожого обстрілу.
Поховали Віктора Леонідовича у Червоному Маяку, де минули його дитинство, юність і частина дорослого життя.
Йому назавжди 53 роки.
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
