Шість тонн вугілля за зміну і дві дачі після роботи. Про будні Вікторії з Криворізької ТЕС розповіли на підприємстві
«Бувало, за зміну сама прибирала шість тонн вугілля», – розповідає Вікторія так буденно, ніби йдеться про звичайну частину робочого дня.
На Криворізькій ТЕС вона працює з 2008 року, останні 12 років – на паливоподачі.
Її робота – забезпечувати подачу вугілля. Кожна зміна починається з обходу: перевірити обладнання, стан конвеєрів і чистоту. Особливо важливо вчасно помітити, якщо сходить конвеєрна стрічка.
«Бо якщо це проґавити, то вугілля може насипати стільки, що доведеться кликати колег і кілька днів усе прибирати», — пояснює Вікторія.
Робоча зміна триває 12 годин. А два роки поспіль у вахти Вікторії через переведення годин траплялися й 13-годинні.
«Фізично дуже важко. Але нічого, я вже звикла», — каже Вікторія.
Колись на паливоподачі працювали переважно чоловіки. Тепер – жінки.
Як так сталося? Вікторія жартує: «Чоловіки не витримували».
Сама вона не лише витримала, а й стала наставницею для шістьох колег.
Та сьогодні робоча зміна – це не тільки конвеєри та вугілля. Під час тривоги обладнання зупиняють, а працівниці спускаються в безпечне місце. Одного разу між попередженням щитової та ударом минула приблизно хвилина.
Одразу все погасло, піднялася пилюка і вона спускалися згори з ліхтариком.
Звідки в неї така витривалість? Вікторія пояснює просто: «Я з дитинства звикла працювати. Допомагала батькам, у нас було поле. Треба було гектар соняшнику прополоти, поїхати на кавуни».
А після 12 годин на ТЕС вона повертається додому. Там теж вистачає роботи: приготувати вечерю, прибрати, зайнятися домашніми справами.
І тут Вікторія ніби між іншим додає: «А в мене ще дві дачі».
Після шести тонн вугілля, 13-годинних змін і спуску в темряві після удару по ТЕС уже й не дивуєшся, що Вікторія встигає ще й туди.
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
