Як розповідає «Криворізький ботанічний сад НАН України», фіторізноманіття хвостосховищ вражає, бо «життя продовжується там, де його, по суті, немає»…
Хвостосховища є одними з найбільш екологічно небезпечних техногенних ландшафтів Криворіжжя. «Сіра пустеля», «інопланетні краєвиди», «місячні ландшафти» – ось так сприймаються новоутворені технотопи.
Проте на Криворіжжі існують рослини, які опановують і такі місця існування. Це дерева, кущі й трави, які використовувалися в рекультиваційних експериментах на невеликих площах, а згодом поширилися на прилеглі території, а також види урбанофлори Кривого Рогу, що заселилися спонтанно.
Загалом відомо більше сотні таких рослин-екстремалів.
1. Дворядник муровий: рослина, яка першою заселяє полишені життя верхні яруси хвостосховищ;
2. Молоді рослии та сухі торішні пагони кураю чіплянкового;
3. Тополя чорна – піонерний вид серед представників дендрофлори;
4. Тамарикс галузистий – чемпіон із витривалості серед декоративних кущів;
5. Сумах коротковолосий, оцтове дерево. Завдяки брунькам на коренях активно утворює кореневу поросль на значній відстані від стовбура.
6. Робінія клейка – невибаглива, посухостійка… і просто красуня;
7. Колосняк чорноморський – в природі росте на піщаних кучугурах по берегах Чорного та Азовського морів. На хвостосховищах почувається як у себе вдома;
8. Катран понтичний – ще один мешканець азово-чорноморський літоралей.
9. Лещиця скорзонеролиста – походить із Прикаспію. Один із найкращих фітомеліоративних видів;
10. Ось такі бар’єри створюють дерева і трави на шляху «летючих пісків».
Інформацію надала к.б.н. Ольга Красова
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
